Свідомість новонароджених і немовлят: від задатків до показників розвитку

Сергій Болтівець, Олексій Гончар, Людмила Уралова

Анотація


Дослідження висвітлює досвід методологування у сфері психології, що належить до теоретичних засновків свідомості людини в онтоґенезі й охоплює психофізичні виміри її буттєвості і життєвого функціонування. Висвітлено особливості генетично первинних форм розвитку людської свідомості, ґрунтуючись на організмічних задатках як можливостях майбутнього психофізіологічного самоздійснення новонароджених і немовлят. Наведено понятійне визначення свідомості, яка сутнісно полягає у спільному усвідомленні себе, а отже співвіднесенні себе із власним життям, що становить загальну для всіх живих істот місію виживання-творення. Показано, що виникнення свідомості – це шлях ранньовікового розвитку людського організму, онтоґенез якого розпочинається асигніфікованим періодом безмовності. Здійснено співвіднесення онтоґенезу з філоґенезом, що виявляє безпосередню зумовленість свідомості розвитком її виражальних засобів, причому як вербальних, так і невербальних, але переважно центрованих на розвитку мови і мовлення як процесу їх ужитку-застосування за конкретних умов соціальної взаємодії особи. Обґрунтовано факт-закономірність ненастанного процесу розширення свідомості, яке відбувається як поступ від конкретного до загального свого значення, де останнє завжди пов’язане із відчуттям дії, руху, вчинення, а усвідомлення цього спричиняє їх перетворення на образ відповідно дії, руху чи вчинку в умовному, знаковому, придатному до майбутнього багатократного розгортання, сенсі. Відтворення філоґенезу в онтоґенезі подано як важливе свідчення відповідності, а відтак й істинності методології нейросонографування для виявлення особливостей розвитку свідомості немовляти, оскільки звуковому вираженню свідомості на мовленнєвому етапі життя людини передує період, властивий саме немовляті. Висококомпетентна медично і психологічно зорієнтована свідомість оперує певним взірцем можливостей психофізіологічного прогнозу розвитку новонароджених немовлят протягом того часу, допоки в них ще відкрите переднє тім’ячко. Психофізичні задатки цих можливостей пов’язані із показаннями, оскільки протипоказань щодо застосування нейросонографії не існує. Нейросонографічне обстеження збільшує вірогідність діагностики значної кількості патологічних змін мозку в новонароджених і немовлят, які можуть бути візуалізовані за допомогою ультразвуку як біопсихічної основи майбутньої свідомості дорослої і зрілої людини. Методологічна схема фахового психологічного досвіду, що розкрита в дослідженні, ґрунтується на фундаментальній усталеності ненастанної змінюваності індивідуальних взірців, відмінності між якими можуть значною мірою переважати спільні ознаки, що й становитиме неминучий шлях усвідомлення – значеннєве збагачення свідомості особистості. Світ як індивідуальної свідомості людини, так і колективної свідомості нації вимагає збереження його як цілісності, без якої неможливе існування жодного суб’єкта суспільного саморуху і творчого самоздійснення. Кардинальна відмінність методологічної оптики у її світоглядному, власне психологічному, і нейросонографічному, суто фізичному, вираженнях є позірною, оскільки відмінності залежать від багатьох чинників людського сприймання (світогляду, досвіду та інтенційності) і водночас її нейросонографічне втілення входить до світоглядної методологеми, котра не може являти собою цілісність без власної фізикальної реалізації. Методологічна цілісність фізичної оптики нейросонографії ґрунтується на цій фізикальній реалізації, визначаючи прогноз ціложиттєвого розвитку задатків психофізичних можливостей новонароджених і немовлят. Перспективи вказаних досліджень полягають у втіленні психологічної функції колективної пам’яті і здійсненні діагностичної візуалізації психофізичних задатків розвитку свідомості дітей і дорослих.

The research highlights an experience of methodologization in the sphere of psychology that belongs to theoretical foundations of human consciousness in ontogenesis and encompasses the psychophysical dimensions of its life functioning. The peculiarities of genetically primary forms of human consciousness development, based on organic instincts as possibilities of future psycho-physiological self-realization of newborns and infants, are highlighted. The conceptual definition of consciousness, which essentially consists in the mutual awareness of oneself, and therefore the correlation with our own life, which is the mission of survival-creation, common to all living beings. It is shown that the emergence of consciousness is a path of early development of the human organism, the ontogenesis of which begins with an assignative period of silence. The correlation of ontogenesis with philogenesis is carried out, which reveals the immediate precondition of consciousness by the development of its expressive means, both verbal and nonverbal, but mainly centered on the development of language and speech as a process of language application under specific conditions of social interaction of a person. The fact-regularity of uninterrupted process of expanding consciousness was substantiated, which takes place as a step from the specific to its general meaning, where the last one is always connected with the feeling of action, movement, awareness of this leads to their transformation into an image corresponding to action, movement or act in a conditional, sign meaning, suitable for future  multiple deployment. The reproduction of philogenesis in ontogenesis is presented as an important evidence of conformity, and hence the truth of methodology of neurosonography to identify the features of the development of the infant’s consciousness, since the sound expression of consciousness at the speech stage of human life preceded by the period inherent in the infant. Highly competent medical and psychologically oriented consciousness operates with a certain model of the possibilities of psycho-physiological forecast of newborn babies’ development during a time, when the front crown of the head is still open. The psychophysical factors of these possibilities are related to the indications, since there are no contraindications to the use of neurosonography. Neurosonographic examination increases the probability of diagnosing a significant number of pathological changes in the brain in newborns and infants, which can be visualized with the help of ultrasound as a biopsychic basis for the future consciousness of an adult and mature person. The methodological scheme of a professional psychological experience that is disclosed in the study is based on the fundamental tenacity of uninterrupted variability of individual models, the differences between which can largely dominate the common features, which will constitute the inevitable way of awareness - the semantic enrichment of the personality consciousness. The world of both individual consciousness of human, and collective consciousness of a nation requires the preservation of it as an integrity, without which the existence of any subject of social self-movement and creative self-realization  is impossible. The fundamental difference between methodological optics in its ideological, psychological and neurosonographic, purely physical, expressions is apparent, since differences depend on many factors of human perception (worldview, experience, and potentiality) and, at the same time, its neurosonographic embodiment enters to a philosophical methodology that can not be integrity without its own physical realization. The methodological integrity of the physical optics of neurosonography is based on this physical realization, determining the forecast of life-long development of capacities of newborns and infants’ psychophysical possibilities. The prospects of these studies are in the embodiment of the psychological function of collective memory and the implementation of diagnostic visualization of psychophysical instincts of children’s and adults’ development of consciousness.


Ключові слова


психологія; методологія; організмічні задатки; асигніфікований період; розширення свідомості; нейросонографія; методологія організації досвіду усвідомлення; збереження цілісності; психофізичні можливості; фізикальна реалізація; розвиток свідомості новонар

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Фурман А.В. Свідомість як рамкова умова пізнання і методологування / Анатолій Васильович Фурман // Психологія і суспільство. – 2017. – №4(70). – С. 16–38.

Daniel C. Dennett: Süße Träume, Die Erforschung des Bewußtseins und der Schlaf der Philosophie. Suhrkamp, Frankfurt/Main 2007.

“Медитації” Декарта у дзеркалі сучасних тлумачень: Жан-Марі Бейсад, Жан-Люк Марйон, Кім Сан Он-Ван-Кун [Текст]: [збірка]: пер. з фр. і лат. / уклад. О. Хома; [відп. ред. С.В. Пролеєв; літ. ред. Л. Лисенко]. – Київ: Дух і Літера, 2014. – 368 с.

Бехтерев В.М. Объективная психология / Владимир Михайлович Бехтерев. – М.: Наука, 1991 – 480 с.

Дернова-Ярмоленко А.А. Рефлексологический подход в педагогике / А.А. Дернова-Ярмоленко. – Л.: Изд-во книжного сектора ГубОНО, 1925. – 160 с.

Дернова-Ярмоленко А.А. Рефлексологические основы педологии и педагогики / А.А. Дернова-Ярмоленко. – М.: Гос. мед. изд-во, 1929. – 292 с.

Трач Р. Гуманістичний напрям у психології: історія і сучасність / Роман Трач // Гуманістична психологія: Антологія: У 3-х т./Упорядники й наукові редактори Роман Трач(США) і Георгій Балл(Україна). – Том 1: Гуманістичні підходи в західній психології ХХ ст. – К.: Університетське видавництво “Пульсари”, 2001. – 252 с.

Русова С.Ф. Значіння соціяльної психології для виховання / Софія Федорівна Русова // Шлях виховання й навчання. – Львів, 1931. – Ч. 3. – 1 березня. – С. 86–88.

Гусельцева М. Раціогуманістичний підхід Г.О. Балла: психологія свободи і творчого синтезу / Марина Гусельцева//Психологія і суспільство. – 2017. – №2(68). – С. 41–55.

Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. У двох томах [укладачі Д.Г. Гринчишин, У.Я. Єдлінська, В.Л. Карпова та ін.]. – Т. 2. – К.: Наукова думка, 1978. – 592 с.

Murphy BP, Inder TE, Rooks V, et al. Posthaemorrhagic ventricular dilatation in the premature infant: natural history and predictors of outcome. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. Jul 2002; 87(1): F37-41.

Rosenberg HK, Viswanathan V, Amodio J. Pediatric Brain. In: McGahan JP, Goldberg BB, ed. Diagnostic Ultrasound.Vol 1. 2nd ed. New York, NY: Informa Healthcare; 2008:563-612.

Rumack CM, Drose JA. Neonatal and Infant Brain Imaging. In: Rumack CM, Wilson SR, Charboneau JW, ed. Diagnostic Ultrasound. Vol 2. 4th ed. Philadelphia, PA: Elsevier; 2011:1558-1636.

Siegel M. Brain. In: Siegel MJ, ed. Pediatric Sonography. 4th ed. Philadelphia, PA: Lippincott Williams & Wilkins; 2011:43-117.

Slovis TL, Bulas DI, Nelson MD. Neonatal Brain Imaging. In: Slovis TL, Coley BD, Bulas DI et al, ed. Caffey’s Pediatric Diagnostic Imaging.Vol 1. Philadelphia, PA: Elsevier; 2008:398-429.

Kersbergen KJ, Groenendaal F, Benders MJ, de Vries LS. Neonatal cerebral sinovenous thrombosis: neuroimaging and long-term follow-up. J Child Neurol. Sep 2011; 26(9):1111-1120.

Vizcaino-Diaz C, Sanchez-Zaplana H, Ruiz JC, Jimenez-Cobo B. Rupture of intracranial arterial aneurysms in neonates: case report and review of the literature. J Child Neurol. Feb 2009; 24(2):208-214.

Wang HS, Kuo MF, Chang TC. Sonographic lenticulostriate vasculopathy in infants: some associations and a hypothesis. AJNR Am J Neuroradiol. Jan 1995; 16(1):97-102.

de Vries LS, Cowan FM. Evolving understanding of hypoxic-ischemic encephalopathy in the term infant. Semin Pediatr Neurol. Dec 2009; 16(4):216-225.

Govaert P. Prenatal stroke. Semin Fetal Neonatal Med. Oct 2009; 14(5):250-266.

van Wezel-Meijler G, De Bruine FT, Steggerda SJ, et al. Ultrasound detection of white matter injury in very preterm neonates: practical implications. Dev Med Child Neurol. Sep 2011; 53 Suppl 4:29-34.

Epelman M, Daneman A, Kellenberger CJ, et al. Neonatal encephalopathy: a prospective comparison of head US and MRI. Pediatr Radiol. Oct 2010; 40(10):1640-1650.

Glass HC, Bonifacio SL, Sullivan J, et al. Magnetic resonance imaging and ultrasound injury in preterm infants with seizures. J Child Neurol. Sep 2009; 24(9):1105-1111.

Chamnanvanakij S, Rollins N, Perlman JM. Subdural hematoma in term infants. Pediatr Neurol. Apr 2002; 26(4):301-304.

Trenchs V, Curcoy AI, Castillo M, et al. Minor head trauma and linear skull fracture in infants: cranial ultrasound or computed tomography? Eur J Emerg Med. Jun 2009; 16(3):150-152.

Soboleski D, McCloskey D, Mussari B, Sauerbrei E, Clarke M, Fletcher A. Sonography of normal cranial sutures. AJR Am J Roentgenol. Mar 1997; 168(3):819-821.

Frankel DA, Fessell DP, Wolfson WP. High resolution sonographic determination of the normal dimensions of the intracranial extraaxial compartment in the newborn infant. J Ultrasound Med. Jul 1998; 17(7):411-415; quiz 417-418.

Luna JA, Goldstein RB. Sonographic visualization of neonatal posterior fossa abnormalities through the posterolateral fontanelle. AJR Am J Roentgenol. Feb 2000; 174(2):561-567.

Трофимук М., Трофимук О. Латинсько-український словник /Мирослав Трофимук, Олександра Трофимук. – Львів: Вид. Львівської Богословської Академії, 2001. – VIII + 694 с.

Український правопис / Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Ін-т укр. мови НАН України. – К.: Наук. думка, 2007. – 288 с.

Словник староукраїнської мови XIV – XV ст. У двох томах укладачі Д.Г. Гринчишин, У.Я. Єдлінська, В.Л. Карпова та ін.]. – Т.1. – К.: Наукова думка, 1977. – 630 с.

Словарь української мови зібрала редакція журнала “Кіевская Старина”. Упорядкував, з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. Том ІІ. З – Н. – Надруковано з видання 1907 – 1909 рр. фотомеханічним способом. –К.: Вид. АН УРСР, 1958. – 574 с.

Дубровський В. Словник українсько-московський / В. Дубровський. Вид. шосте. – К.: Вид. “Рідна мова”, без дати. – 366 с.

Українсько-російський словник / [головн. ред. І.М. Кириченко; члени редкол.: Т.В. Зайцева, М.Т. Рильський]. Том ІІ З – Н. – К.: Вид. АН УРСР, 1958. – 768 с.

Словник української мови. Том 3. [уклад. А.А. Бурячок, В.М. Білоноженко, А.П. Білоштан та ін.]. – К.: Наукова думка, 1972. – 744 с.

Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства / Рудольф Арнхайм; [пер. з англ.]. – М.: Прометей, 1994. – 352 с.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2018.03.090

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)