ФІЛОСОФІЯ ЯК ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ

Володимир Ярошовець

Анотація


Філософія як одна із форм суспільної свідомості, поряд із релігією, мистецтвом, а пізніше й наукою, виявляє від свого першопочатку світоглядне навантаження у найширшому форматі взаємовідношення

- “Людина - Світ”, самоорганізується й культурно утверджується як власна історія. Так у софійному досвіді людства постає “філософія як історія філософії” (Г.В.Ф. Геґель), що отримує парадигмальну періодизацію у вигляді періодів усе більш ґрунтовного осмислення людиною безмежних горизонтів своєї взаємодії зі світом, природою, власним буттям. Перша парадигма історичної активності - філософська міфологічна активність людини, друга історико-філософ-ська парадигма реалізувалася в контексті середньовічної філософії і надавала пріоритетності духовним процесом над матеріальними, третя - набула розвою у рамках новоєвропейської філософії (доба Відродження), започаткувавши філософський модерн із обстоюванням нею моністичних моделей філософування, четверта - є здобутком сучасної світової філософії, що об’єднує низку найважливіших у загальнолюдській культурі напрямів її розвитку (позитивістський, прагматичний, екзистенційний та ін.) і знаменує утвердження філософії постмодерну, котра прагне довести сутнісно відмінне від природного порядку просторово-часового функціонування реальності людське історичне буття. У цьому контексті перспективними є бароково-кордоцентрична програма нового філософського гуманізму і концепція синергетики. У будь-якому разі справжній зміст історичних подій визначається не минулим, якому люди завжди надають іншого продовження, а майбутнім, тому в історії їх вабить “...таємничість стрибків у царстві свободи і те, як буття відкривається людській свідомості” (К. Ясперс).


Ключові слова


філософія як спосіб взаємодії людини зі світом; історія філософи; філософське знання; світогляд; людський дух; міфологія; історико-філософська парадигма; філософія модерну; філософія постмодерну; свобода; філософський гуманізм

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. - Т.1. - М. Эксмо, 2011. - 1200 с.

Маркс К. Капитал. Критика политической экономии. - Т.3. - М. Эксмо, 2011. - 1200 с.

Энгельс Ф. Анти-Дюринг. - М.: Изд. полит. литры, 1988. - 484 с.

Сталін Й.В. Про діалектичний та історичний матеріалізм II Питання ленінізму. - К., 1947.

Маркс К. Тези про Фейербаха II Маркс К., Енгельс Ф. Твори: в 50-ти т. - Т.3. - С. 1-2.

Sartre J.-P. Ь’еїге et le пеаиї. - Paris, 1943.

Хайдеггер М. Бытие и время: Пер. с нем. - М.: Ад Маргинем, 1997. - 452 с.

Блок М. Апология истории или ремесло историка.

- М., Директ-Медиа, 2007. - 417 с.

Гайденко П.П. Экзистенциализм и проблема культуры. - M.: Высшая шк., 1963. - 211 с.

Ясперс К. Истоки истории и ее цель II Смысл и назначение истории. - М., 1994.

Шестов Л. Киркегард - религиозный философ II Киркегор С. Наслаждение и долг. - К., 1993.

Камю А. Міф про Сизіфа II Камю А. Вибрані твори : у 3 т. - Харків, 1997.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)