СХЕМА МИСЛЕДІЯЛЬНОСТІ - СИСТЕМНОСТРУКТУРНА БУДОВА, ЗНАЧЕННЯ І ЗМІСТ
Анотація
Щоб з’ясувати, чому і як з’явилася схема МД, варто передусім відзначити, що з моменту появи програми побудови наукової теорії діяльності виник абсолютно очевидний розрив між схемами мислення і знань, з одного боку, і схемами діяльності - з іншого. З цього моменту наукова теорія мислення і знань та наукова теорія діяльності почали розвиватися в абсолютно різних напрямках, кожна - на базі своїх особливих схем і, сутнісно не взаємодіючи одна з одною. Це створювало особливо складну ситуацію, тому що у першій програмі побудови наукової теорії мислення 1954-1957 років [ 45] проголошувалося - і на цьому закцентовува-лося, - що мислення буде розглядатися “не за змістом рухомих у ньому знань, а саме як діяльність. У ті роки вважалося, що саме такий підхід забезпечує процесуально-структурний розгляд мислення, ортогональний до його приватного об’єктно-предметного змісту, що дозволяє дослідити й описати, з одного боку, процедури та операції мислення, а з другого - типологічно узагальнену і формальну структуру знань. А через п’ять років з’ясувалося, що аналіз діяльності йде зовсім в іншому напрямку й сам може розглядатися як ортогональний до аналізу мислення і знань.
Посилання
Акофф Р. Искусство решения проблем. - М., 1982.
Акофф Р. Планирование будущего корпорации. - М., 1985.
Аристотель. Сочинения. В 4-х т. - Т.2. - М., 1978. - С. 91-346.
Генисаретский О.И. Опыт методологического конструирования общественных систем // Моделирование социальных процессов. - М., 1970.
Генисаретский О.И. Понятие о деятельности. Деятельность проектирования // Дизайн в сфере проектирования. Методологическое исследование. - Т.1. - Архив ВНИИТЭ. - №470. - 19б7. - С. 28-29.
Генисаретский О.И. Проблема смысла в содержательно-генетической логике // Методология и логика науки. - М., 1966.
Головняк В.В. Комплексирование оптимизационных, имитационных и логико-лингвистических моделей в автоматизированных системах управления летательным аппаратом // Вопросы кибетнетики. - Вып. 121. - М., 1986.
Зинченко А.П. Игровая форма межпрофессионального обсуждения градостроительных проблем // Строительство и архитектура. - 1983. - №8.
Комплексный подход к научному поиску: проблемы и перспективы. В 2-х ч. - Свердловск, 1979, ч. 1.
Комплексный подход к научному поиску: проблемы и перспективы. В 2-х ч. - Свердловск, 1979, ч. II. - С. 121-126.
Лапин И.И., Пригожин А.И. “Социальные инновации” - новое направление в организационной психологии на Западе // Психологический журнал. - 1982. - Т.3, №5.
Лефевр В.А., Щедровицкий Г.П., Юдин Э.Г. “Естественное” и “искусственное” в семиотических системах // Проблемы исследования систем и структур. Материалы к конференции. - М., 1965.
Лефевр В.А., Щедровицкий Г.П., Юдин Э.Г. “Естественное” и “искусственное” в семиотических системах // Семиотика и восточные языки. - М., 1967. - С. 50-56.
Мирский Э.М. Междисциплинарные исследования и дисциплинарная организация науки. - М., 1980.
Проблемы исследования структуры науки (материалы к симпозиуму). - Новосибирск, 1967. - С. 35-41.
Проблемы исследования структуры науки (материалы к симпозиуму). - Новосибирск, 1967. - С. 61-68.
Проблемы рефлексии в научном познании. - Куйбышев, 1983.
Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). - М., 1975. - С. 90-96; 72-119; 131-143; 169-174.
Рефлексия в науке и обучении (тез. докл. и сообщ. к науч.-метод. конф.). - Новосибирск, 1984.
Сазонов Б.В. Деятельностный подход к инновациям // Социальные факторы нововведений в организационных системах. - М., 1980.
Швырев В.С. К вопросу о путях логического исследования мышления // Докл. АПН РСФСР - 1960. - №2.
Щедровицкий Г.П. “Естественное” и “искусственное” в развитии речи языка // Основные проблемы эволюции языка. Материалы Всесоюз. конф. по общ. языкознанию. - Ч.1. - Самарканд, 1966.
Щедровицкий Г.П. “Языковое мышление” и его анализ // Вопросы языкознания. - 1957. - №1.
Щедровицкий Г.П. Заметки о мышлении по схемам двойного знания // Мат. к симпоз. по логике науки. - К., 1966.
Щедровицкий Г.П. и др. Принцип “параллелизма формы и содержания мышления” и его значение для традиционных логических и психологических исследований. Сообщения І-ІУ // Докл. АПН РСФСР. - 1960. - №2; 4; 1961. - №4; 5.
Щедровицкий Г.П. К анализу исходных принципов и понятий формальной логики // Философ. иссл.: Труды Болгар. акад. наук. - 1966.
Щедровицкий Г.П. Коммуникация, деятельность, рефлексия / / Исследование рече-мыслительной деятельности. - Алма-Ата, 1974.
Щедровицкий Г.П. Методологический смысл проблемы лингвистических универсалий // Языковые универсалии и лингвистическая типология. - М., 1969.
Щедровицкий Г.П. О методе семиотического исследования знаковых систем // Семиотика и восточные языки. - М., 1967.
Щедровицкий Г.П. О принципах анализа объективной структуры мыслительной деятельности на основе понятий содержательногенетической логики // Вопр. психол. - 1964. - №2.
Щедровицкий Г.П. О различии исходных понятий “формальной” и “содержательной” логик // Методология и логика наук. Ученые зап. Том. ун-та. - №41. - Томск, 1962.
Щедровицкий Г.П. О системе педагогических исследований (методологический анализ) // Оптимизация процессов обучения в высшей и средней школе. - Душанбе, 1970.
Щедровицкий Г.П. О строении атрибутивного знания. Сообщения І-ІУ // Докл. АПН РСФСР - 1958. №1, 4; 1959. - №1, 2, 4; 1960. - №6.
Щедровицкий Г.П. О типах знаний, получаемых при описании сложного объекта, объединяющего “ парадигматику” и “синтанматику” // Актуальные проблемы лексикологии. Докл. лингвист. конф. - Ч.1. - Томск, 1971.
Щедровицкий Г.П. Об исходных принципах анализа проблемы обучения и развития в рамках теории деятельности // Обучение и развитие. Материалы к симпозиуму. - М., 1966.
Щедровицкий Г.П. Организационно-деятельностная игра как новая форма организации коллективной мыследеятельности // Методы исследования, диагностики и развития международных трудовых коллективов. - М., 1983.
Щедровицкий Г.П. Принципы и общая схема методологической организации системно-структурных исследований и разработок // Системные исследования: Методологические проблемы. Ежегодник 1981. - М., 1981.
Щедровицкий Г.П. Принципы и общая схема методологической организации системно-структурных исследований и разработок // Системные исследования: Методологические проблемы. Ежегодник 1981. - М., 1981.
Щедровицкий Г.П. Проблемы методологии системного исследования. - М., 1964.
Щедровицкий Г.П. Проблемы построения системной теории сложного “популятивного” объекта // Системные исследования. Ежегодник 1975. - М., 1976.
Щедровицкий Г.П. Синтез знаний: проблемы и методы // На пути к теории научного знания. - М., 1984.
Щедровицкий Г.П. Синтез знаний: проблемы и методы // На пути к теории научного знания. - М., 1984.
Щедровицкий Г.П. Смысл и значение // Проблемы семантики. - М., 1974. - С. 545-575.
Щедровицкий Г.П. Цели и продукты терминологической работы (методологические заметки о процессах становления терминологической деятельности) // Актуальные проблемы лексикологии. -Новосибирск, 1972.
Щедровицкий Г.П., Алексеев Н.Г. О возможных путях исследования мышления как деятельности // Докл. АПН РСФСР. - 1957. -№3; 1958. - №1, 4; 1959. - №1, 2, 4; 1960. - №2, 4 ,5, 6; 1961. - №4, 5; 1962. - №2-6.
Щедровицкий Г.П., Дубровский В.Я. Проблема объекта в системном проектировании // Методология исследования проектной деятельности. Тез. сообщ. Всесоюз. науч. конф. “Автоматизация проектирования как комплексная проблема совершенствования проектного дела в стране”. - Сб.2. - М., 1973.
Щедровицкий Г.П., Котельников С.И. Организационно-деятельностная игра как новая форма организации и метод развития коллективной мыследеятельности // Нововведения в организациях. Труды семинара. ВНИИ системных исследований. - М., 1983.
Щедровицкий Г.П., Розин В.М. Концепция лингвистической относительности Б.Л. Уорфа и проблемы исследования “языкового мышления” // Семиотика и восточные языки. - М., 1967.
Щедровицкий Г.П., Садовский В.Н. К характеристике основных направлений исследования знака в логике; психологии и языкознании. Сообщения I-III // Новые исследования в педагогических науках. - Вып. 2,4,5. - М., 1964-1965.
Щедровицкий Г.П., Якобсон С.Г. Заметки к определению понятий “мышление” и “понимание” // Мышление и общение. Материалы Всесоюз. симпоз. - Алма-Ата, 1973.
Юдин Э.Г. Деятельность как объяснительный принцип и как предмет научного изучения // Вопросы философии. - 1976. - №5.
Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. - М., 1978.
Exploring individual and organizational boundaries. A Tavistock open systems approach. - Chichester, 1979.
Schedrovitsky G.P. Concerning the analysis of initial hriniciples and conceptions of formal logic // Systematics. - Vol. 5. - 1967. - N 2.
Schedrovitsky G.P. Concerning the analysis of initial hriniciples and conceptions of formal logic // General Systems. - Vol. XIII. - 1968.
Stschedrowitzky G.P. Die Struktur des Zeichens: Sinn und Bedeutung // Ideen des exakten Wissens. Wissenschaft und Technik in der Sowjetunion. - 1972. - N 12.
Schedrovitsky G.P. Configuration as a method of construction of complex knowledge // Systematics. - Vol. 8. - 1971. - N 4.
Shchedrovitsky G.P. Methodological organization of systems-structural research and development: principles and general scheme // General Systems. - Vol. XXVII. - 1982.
Schedrovitsky G.P. Methodological organization of systems-structural research and development: principles and general scheme // Systems Research, II. - Methodological Problems. - 1985.
Shchedrovitzky G.P. Methodological problems of system research // General Systems. - 1966. - Vol. XI.
The psychoanalysis of organizations. - L., 1977.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
