Методологія психологічного пізнання смисложиттєвої сфери особистості

Анатолій A. Фурман

Анотація


Одне з головних складних питань сьогоднішнього філософсько-психологічного дискурсу – проблема віднаходження людиною сенсу власного життя і свого буттєвого призначення. В дослідженні проаналізовані особливості постання і взаємозалежного функціонування сенсожиттєвої і смислобуттєвої сфер особи у її буденних формах вияву та в контексті умов феноменального самоздійснення. На теоретичному і методологічному рівнях авторської рефлексії обґрунтовано концептуальні засади становлення особистості смисложиттєвого зорієнтування у повноті реалізації нею власного потенціалу, цілісному саморозкриттю її екзистенційних проявів у часопросторі суспільного повсякдення. Здійснено сутнісне розмежування понять смислу і сенсу: перше утримує стратегічні шляхи існування людини в її духовному самоплеканні, а друге опосередковується чуттєвим, досвідним сприйняттям нею дійсності, що становить підґрунтя для визначення тактичних пріоритетів її життєактивності. Наявний тезаурус психологічної науки засвідчує, що смислосфера буття і сенсосфера життя у їх сукупному синергійному поєднанні організуються у смисложиттєву сферу особистості. Якщо смисл буття є трансцендентним щодо людського єства, то сенс життя – іманентною психодуховною дійсністю феномена людини. Загалом сенси відображають вищий рівень задоволення індивідуальних потреб, які осягаються особистістю завдяки вчуванню, набувають для неї персональної значущості, тоді як смисли  впорядковують основні для осіб і спільнот інтереси, знання, цінності, норми, моральні приписи, культурні настановлення та  ін. В ідеальному світі життя свідомості людини її смисли і сенси організовані холістично, хоча й мають різний рівень оприявнення у повсякденній діяльності і відзначаються різною пріоритетністю для самої особистості, що продиктовано середовищем-довкіллям її безпосереднього існування, індивідуальними особливостями і характеристиками психодуховного розвитку. Водночас доведено, що важливого значення тут набувають персонально вибрані принципи побудови життєвого шляху,  які становлять підсумок свідомої систематизації нею цільових запитів і духовних поривань до її повновагомої самореалізації. Постання системи особистих поглядів і переконань здійснюється в річищі цілеспрямованого здійснення низки осмислених діяльностей й узагальнюється насамперед під впливом образу/стилю життєактивності самої людини. Цілісна світоглядна картина дійсності розкривається її внутрішніми зусиллями в діалектичній єдності суб’єкт-об’єктної взаємодії як найдоступнішої форми матеріалізації фундаментальних властивостей буття. Особистісний світ з позицій філософсько-психологічного роз’яснення – це насамперед самобутня  концептуальна модель багатовимірного відображення зовнішнього світу й одночасно феноменальний локус, що об’єднує досягнуте і реалізоване в соціокультурному просторі індивідуального життєздійснення людини. Рефлексивно-методологічний ракурс розгляду особистості у її самісному позиціонуванні оптимізує визначення зазначеного предметного поля науково-психологічного пізнання, конкретизує стратегічні і тактичні підходи до дослідження її ціннісно-смислової сфери, формує вихідну позицію в інтерпретації отриманих результатів щодо життєвого горизонту її  екзистенційного утвердження як індивідуальності та універсума. Вітакультурна методологія і професійне методологування А.В. Фурман і його наукова школа уможливлюють оптимізацію теоретичних і прикладних пошуків у психосоціальній царині суспільного життя, відкалібровують сутнісну та структурно-функціональну змістовність особистісного сприйняття науковцем картини світу як раціогуманітарного результату дослідницько-пізнавальної активності людини – психологічного знання. Миследіяльність як інтегратор свідомісного і практичного слугує синергетичному поєднанню досвіду та знань у цілісну онтологічну картину світу, а категорійний лад уможливлює рефлексивно зріле мислення та організовує ідеальне інструментальне забезпечення психологічного пізнання, передусім синтезує інтелектуальні конструкти в систему всеохватного осягнення дослідником-гуманітарієм смисложиттєвих вимірів буття. Тому методологування у сфері наукової психології – це синтетичний спосіб здійснення рефлексивного мислевчинення й одночасно процес-просування вправного застосування дослідником складної сукупності підходів, парадигм, концептів, моделей і головне – засобів та інструментів цілісного пізнання-конструювання процесів,  явищ і подій тотально присутньої психічної реальності. Конститутивною характеристикою свідомості особистості й засадничим індикатором її смисложиттєвого зорієнтування є осмисленість життя у циклічній єдності установчого, емоційно-мотиваційного, когнітивного і поведінкового складників, що визначає особливості ставлення людини до світу та постає своєрідною план-картою її подальших дій і вчинків. У роботі розкрито сутність поняття професійного мислення суб’єкта психологічної діяльності та методологічної організації пізнання як процесу достовірного відображення-творення предметного поля науково-пошукової роботи. З рефлексивних позицій висвітлено ґенезу психологічної думки щодо постання цілісної теоретичної картини взаємозалежних ліній самоздійснення людини – осмислення буття й осенсовування життя в актах методологування як миследіяльного практикування – ефективного застосування способів, форм, засобів та інструментів комплексного дослідження смисложиттєвої сфери особистості. Насамкінець запропонована структурно та функціонально обґрунтована авторська категорійна матриця пізнання названої сфери, що диференціює і згармонізовує оптимальну систему таксономічних категорій як засіб уможливлення цілісного теоретичного уявлення про цей важливий пласт онтофеноменальної буттєвості людини і як ефективний узірець-знаряддя взаємодоповнюваних метатеоретизування і професійного методологування, відіграє роль ідеалізованої канонічної моделі в таксономічно організованому мереживі категорійних визначеностей у світі науки і культури.


Ключові слова


людина; особистість; учинок; життєвий шлях; методологія; методологування; миследіяльність

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Miasoid, P. A. & Shatyrko, L. O. (Eds.). (2016). Akademik V. A. Romenets: tvorchist i pratsi [Akademiс V. A. Romenets: creativity and work]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Ball, H. O. (2009). Intehratyvno-osobystisnyi pidkhid u psykholohii: vporiadku holovnykh poniat [An integrative-personal approach in psychology: ordering the main concepts]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 25-53 [in Ukrainian].

Ball, H. O. (2017). Ratsiohumanistychna oriientatsiia v metodolohii liudynoznavstva [Ratiohumanistic orientation in the methodology of human studies]. Kyiv [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Furman, O. Y. & Shandruk, S. K. & Co (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Huseltseva, M. S. (2017). Metodolohichna optyka yak instrument piznannia [Methodological optics as a tool of knowledge]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 39–55 [in Ukrainian].

Karpenko, Z. S. (2015). Aksiolohichna psykholohiiia osobystosti [Axiological psychology of personality]. (Vol. 2.). Ivano-Frankivsk: DVNZ “Prykarpatskyi natsionalnyi universytet imeni Vasylia Stefanyka” [in Ukrainian].

Karpenko, Z. S. (2008). Predmet i metod aksiopsykholohii osobystosti [Subject and method of axiopsychology of personality]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 35–62 [in Ukrainian].

Mamardashvili, M. K. (2015). Problema svidomosti i filosofske poklykannia [Problem of consciousness and philosophical vocation]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 19–27 [in Ukrainian].

Furman, A.V. & Furman, O. Y. & Shandruk, S. K. & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman’s scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Miasoid, P. A. (2019). Pryntsyp istoryzmu i myslennia u psykholohii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 38–72 [in Ukrainian].

Miasoid, P. A. (2016). Psykholohichne piznannia: istoriia, lohika, psykholohiia [Psychological knowledge: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Kyrychuk, O. V. & Romenets, V. A. (Eds.). (2006). Osnovy psykholohii [Principles of psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Myasoid, P. A. & Furman, A. V. (Eds.). (2012). Psykholohiia vchynku: Shliakhamy tvorchosti V. A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V. A.]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Rybalka, V. V. (2015). Teoriya lichnosti v otechesvennoi filosofii, psihologii i pedagogike [Theory of personality in Russian philosophy, psychology and pedagogy]. Zhytomyr [in Russian].

Romenets, V. A. & Manokha, P. I. (2017). Istoriia psykholohii XX stolittia [History of psychology of the twentieth century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2013). Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 6–27 [in Ukrainian].

Sabadukha, V. O. (2019). Metafizyka suspilnoho ta osobystisnoho buttia [Metaphysics of Public and Personal Being]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Safonik, L. M. (2016). Kontseptualizatsiia sensu zhyttia u neklasychnykh filosofskykh pidkhodakh: sotsialno-antropolohichnyi kontekst [Conceptualizing the meaning of life in non-classical philosophical approaches: socio-anthropological context]. Lviv http: // www.lnu.edu.ua / wp-content/ uploads/2017/03/dis_safonik.pdf [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2019). Vchynkova buttievist osobystosti: vid kontseptu do metateorii [Intermediate personality identity: from concept to metatheory]. Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia – Methodology and psychology of humanitarian cognition, 455–559. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2019). Intentsiinist yak sutnisna oznaka smyslozhyttievoho buttia osobystosti [Intensity as an essential feature of the sense of life of the individual]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 118–137 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2012). Kontsept dosvidu v indyvidualnii psykholohii Alfreda Adlera [The concept of experience in the individual psychology of Alfred Adler]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3, 78–95 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2016). Kontseptsiia osobystosti v aksiolohichnii psykholohii: kontury sutnisnoi evrystyky [The concept of personality in axiological psychology: contours of essential heuristics]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 89–103 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Metodolohichna optyka postneklasychnoho psykholohichnoho piznannia [Methodological Optics of Post-Classical Psychological Cognition]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni H. S. Skovorody. Seriia “Psykholohiia” – Bulletin of Kharkiv national pedagogical university named H. S. Skovoroda. Psychology series. Vol. 56, 257–268 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Metodolohichni aktsenty stosovno genezy psykholohichnoho znannia [Methodological emphasis on the genesis of psychological knowledge]. Nauka i osvita – Science and education, 1, 16–20 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Osobystisnyi svit yak ontofenomenalna diisnist (do katehoriinoho analizu Heorhiia Balla) [The Personal World as an Ontophenomenal Reality (before the categorical analysis of George Ball)]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 135–144 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Postannia osobystosti yak buttievoi danosti: zasnovky metodolohichnoho analizu [The emergence of personality as a given reality: the foundations of methodological analysis]. Paradigm of knowledge: Scientific journal, 3 (23), 61–72 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2016). Psykholohiia osobystosti: tsinnisno-oriientatsiinyi vymir [Personality psychology: value-orientation dimension]. Odesa: ONPU; Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Psykholohiia smylozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of the meaning-life personality development]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2019). Psykholohichni zasady piznannia smyslozhyttievoi sfery osobystosti [Psychological principles of cognition of the meaning-life-sphere of personality]. (Abstract of the dissertation of the doctor psychological sciences). Odesa [in Ukrainnian].

Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metolohuvannia [The idea and content of professional methodologization]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychna mozaika zhyttia svidomosti [A meta-theoretical mosaic of the life of consciousness]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 13–50 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychni kontsepty piznannia svidomosti [Metatheoretical concepts of cognition of consciousness]. Psykholohiia osobystosti – Psychology of personality, 1 (9), 5–11 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metodolohiia yak sfera nauky, myslediialnosti, metodolohuvannia [Methodology as a sphere of science, thought, activity, methodologizing]. Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia – Methodology and psychology of humanitarian cognition, 6-235. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman A.V., Kovalova T. (2011). Katehoriina matrytsia vzaiemozviazku obraziv subiektyvnoi realnosti i psykholohichnykh chynnykiv aktualizatsii dorosloho [Categorical matrix of interrelation between images of subjective reality and psychological factors of adult actualization]. Psykholohiia osobystosti – Psychology of personality, 4, 72–81 [in Ukrainian].

Furman A.V Dovgan A. O. (2019) Оновлена світоглядна мапа буття, осмисленого в суспільному та особистісному вимірах. Психологія і суспільство. № 3-4. С. 148-156. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.148 [in Ukrainian].

Furman A.V (2019) Методологічне обгрунтування предметного поля теоретичної психології. Психологія і суспільство. № 3-4. С. 5-37. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.005 [in Ukrainian].

Furman (Humeniuk), O. I. (2008). Teoriia i metodolohiia innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovation-psychological climate of the general educational institution]. Yalta-Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].

Furman А. А. (2017). Personal world as the basis and factor of self-improvement of the human: Collection of scientific articles. Psychology. Pedagogy and Education. Scientific journal innovative solutions in modern science, 4 (13), 140–153. Dubai [in English].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.01.005

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)