Психологічні поради та рекомендації щодо активізації професійної відповідальності психологів

Автор(и)

  • Арсен Липка менеджер з адміністративної діяльності та магістр з управління соціальним закладом, аспірант кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, м. Тернопіль. ndi_mevo@yahoo.com ORCID: 0000-0002-1981-4675 http://orcid.org/0000-0002-1981-4675

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2019.02.139

Ключові слова:

практичні рекомендації, професійна відповідальність, активізація

Анотація

У статті обґрунтовано рекомендації щодо активізації профвідповідальності у студентів-психологів на основі запропонованих нами аспектів професійного життя фахівця як відповідального учинення (ситуаційний, інтенційний, миследіяльнісний, рефлексивний), що створені за вимогами циклічно-вчинкового підходу, фокусуються на змісті та категорійно-понятійному апараті складників його професійної відповідальності –когнітивній, емоційно-мотиваційній, поведінково-вольовій, морально-духовній. Водночас предметне поле рекомендацій охоплює сукупність професійних порад, алгоритмів, приписів-настанов, правил, принципів активізації, розвитку та употужнення власне складових його профвідповідальності. Практично зорієнтований набір рекомендацій спрямований як на формування здатності майбутніх психологів брати особистісну відповідальність на себе за власні вчинки, так і на професіогенез їхніх когнітивних, вольових, конативних, моральних якостей профвідповідальності, готовність і рішучість дати слово щодо виконання тієї чи іншої справи, самоефективність, компетентність, продуктивність, надійність фахівця, спроможність дотримуватися зобов’язань, етики, виголошених принципів, позицій, заявлених учинкових дій за будь-яких, навіть украй несприятливих, обставин, а також на ситуаційні фактори (щонайперше умови та чинники) у системі професійної взаємодії “людина – соціум”, “психолог – клієнт”. Дотримання та самоапробація розроблених практичних рекомендацій позначається покроково – спочатку психоемоційно, а згодом саморегуляційно та професійно.

Посилання

Бодров В. А., Луценко А. Г. Профессиональная ответственность как психологическая категория субъекта деятельности. Психологические исследования проблемы формирования профессионала. Москва : Ин-т психологии АН СССР, 1991. С. 157–167.

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. Київ, Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2009. 1736 с.

Диагностика профессионального самоопределения : учебн.-метод. пособие / сост. Я.С. Сунцова. Часть 2. Ижевск : Издательство “Удмуртский университет”, 2011. 142 с.

Дружилов С.А. Психология профессионализма субъекта труда: концептуальные основания. Известия РГПУ им. А.И. Герцена. 2005. Вып. 6. №5 (12). С. 30–43.

Дубовицкая Т.Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов. Психологическая наука и образование. 2004. № 2. С. 82–86.

Толочек В.А. Профессиональная успешность: от способностей к ресурсам (дополняющие парадигмы). Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2009. № 3. С. 27–61.

Фурман А.В. Парадигма як предмет методологічної рефлексії. Психологія і суспільство. 2013. С. 72–85.

Фурман О. Громадянська відповідальність особистості як предмет психологічного дослідження. Психологія і суспільство. 2015. №1. С. 65–91.

Шалдыбина О.Н. Профессиональная ответственность в структуре социально-психологических характеристик личности руководителя низового звена : автореф. дисс... канд. психол. наук. спец. 19.00.05. Самара, 2009. 16 с.

Завантаження

Як цитувати

Липка, Арсен. “Психологічні поради та рекомендації щодо активізації професійної відповідальності психологів”. Психологія і суспільство, no. 2, Aug. 2019, pp. 139-46, https://doi.org/10.35774/pis2019.02.139.

Схожі статті

1-10 з 76

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.