Економічна поведінка і процес прийняття рішення: single case study

Тетяна Кононович, Петро М’ясоїд

Анотація


У статті характеризуються етапи становлення історії економічної психології  та поведінкової економіки, показується внесок лауреатів Нобелівської премії у вивчення психологічних чинників процесу прийняття економічного рішення, виокремлюється теорія очікуваної корисності Дж. фон Неймана та О. Моргенштерна, особлива увага приділяється теорії перспектив Д. Канемана і А. Тверські. Першу називають нормативною, другу – дескриптивною. Констатується, що друга, описуючи евристики прийняття рішення, не стосується індивідуальних відмінностей у цьому процесі. Т.В. Корнилова у низці досліджень наводить характеристики складових інтелектуально-особистісного потенціалу людини, котра приймає рішення, однак про місце індивідуальності у процесі прийняття рішення також не йдеться.  Нами застосовується метод Single Case Study, що, на відміну від Multiple-Case Study, дає змогу вийти за рамки статистичних закономірностей, зрозуміти окремий випадок досліджуваного процесу, розкриваючи його неповторність. Немає потреби застосовувати статистичні методи й доводити існування зв’язку між факторами прийняття рішення й показниками інтелектуально-особистісного потенціалу, що отримані на вибірках.

Аналізується процес прийняття життєвого економічного рішення конкретною особою – досліджуваним N. Матеріал для аналізу дає Мельбурнський опитувальник, що характеризує фактори прийняття рішення й показує роботу когнітивних систем досліджуваного. Наявність когнітивних спотворень при прийнятті такого рішення визначається на підставі фреймінг-ефекту. За допомогою низки методик діагностуються складові інтелектуально-особистісного потенціалу досліджуваного: інтолерантність / толерантність до невизначеності, раціональність, готовність до ризику, інтуїтивна здатність і використання інтуїції, рефлексивність, самоефективність, емоційний інтелект. Властивий досліджуваному стиль прийняття рішення визначається за допомогою методики GDMS. Перевіряються гіпотези: 1. Особливості процесу прийняття рішення конкретною людиною знаходять відображення в ненормативних відхиленнях цього процесу, які не характеризують наслідки евристик. 2. Прийняття рішення особою ґрунтується на властивій їй системі міркувань й виражається у своєрідності побудови стилю цього процесу. 3. Окремий випадок прийняття рішення узгоджується або із нормативною, або із дескриптивною теорією і його можна пояснити з позицій котроїсь із них. Гіпотези 1 і 2 знаходять підтвердження. У процесі прийняття рішення досліджуваним N домінуючими є фактор пильність та когнітивна Система 2, котра діє раціонально, оперує евристиками і взаємодіє з Системою 1, що діє інтуїтивно. Саме Система 1 зумовлює відхилення у процесі прийняття рішення досліджуваним, зокрема й ті, які не належать до наслідків евристик. Процес у цілому постає розгортанням інтелектуально-особистісного потенціалу досліджуваного у його складових – у раціональності, інтолерантності до невизначеності, емоційному інтелекті. Фреймінг-ефект на досліджуваного не поширюється, когнітивних спотворень не виявлено. Прийняття ним життєвого рішення виражається у властивому йому аналітичному стилі цього процесу.  Гіпотеза 3 не знаходить підтвердження: ні нормативна, ані дескриптивна теорії не охоплюють закономірностей протікання процесу прийняття рішення. Водночас дескриптивна теорія дає змогу пояснити ці закономірності й відкриває шлях подальшим дослідженням непересічної ролі в економічній поведінці людської індивідуальності.


Ключові слова


процес прийняття рішення; економічна психологія; поведінкова економіка; теорія очікуваної корисності

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Кузина, О.Е. (2004). Экономико-психологическое моделирование финансового поведения населения. Психология. Журнал Высшей школы экономики, (1)1, 83-105.

Воловельская, И.В. (2011). Экономическая психология: история становлення. Вісник економіки транспорту і промисловості, 36, 376-380.

Кейнс, Дж.М. (1999). Общая теория занятости, процента и денег. Москва: Гелиос APB.

Автономов, В.С. (1998). Модель человека в экономической науке. Санкт-Петербург: Экономическая школа.

Найт, Ф. (1994). Понятие риска и неопределенности. THESIS, (5), 2, 12-28.

Нейман, Дж., & фон. Моргенштерн, О. (1970). Теория игр и экономическое поведение. Москва: Наука.

Алле, М. (1994). Поведение рационального человека в условиях риска: критика постулатов и аксиом американской школы. THESIS, (5), 2, 217-241.

Tversky, A. & Kahneman, D. (1974). Judgment under uncertainty: Heuristics and biases. Science. 185, 1124-1131.

Канеман, Д., Словик, П., & Тверски, А. (2005). Принятие решений в условиях неопределенности. Правила и предубеждения. Харьков: Гуманитарный центр.

Канеман, Д. (2014). Думай медленно…, решай быстро. Москва, АСТ.

Bйnabou R., & Tirole, J. (2016). Mindful economics: The production, consumption, and value of beliefs. Journal of Economic Perspectives, (30), 3, 141-164.

Попов, А.Ю, & Вихман, А.А. (2014). Когнитивные искажения в процессе принятия решений: научная проблема и гуманитарная технология. Вестник ЮУрГУ, серия “Психология”, 7(1), 5-16.

Величковский, Б.М. (2006). Когнитивная наука. Основы психологии познания: в 2 т. Москва: Академия.

Шумейкер, П. (1994). Модель ожидаемой полезности: разновидности, подходы, результаты и пределы объяснительных возможностей. THESIS, 2 (5), 29-80.

Goldstein, W. M. & Hogarth, R. M. (1997). Judgment and decision research: Some historical context. Cambridge series on judgment and decision making. Research on judgment and decision making: Currents, connections, and controversies. New York, NY, US: Cambridge University Press. 3-65.

Handbook of economic psychology ( 1988). Springer-Science + Business Media, B.V.

Lewin, S. B. (1996). Economics and psychology: Lessons for our day from the early twentieth century. Journal of Economic Literature, 34, 1293-1323.

Rabin, M. (1998). Psychology and Economics. Journal of Economic Literature, (36), 1, 11-46.

Baron, J. (2008). Thinking and deciding. Cambridge: Cambridge University Press.

Талер, Р. (2018). Поведінкова економіка. Як емоції впливають на економічні рішення. Київ: Наш формат.

Thaler, R.H. (2017). Unless you are spock, irrelevant things matter in economic behavior. The New York Times. Взято з: https://www.nytimes.com/2015/05/10/upshot/unless-you-are-spock-irrelevant-things-matter-in-economic-behaior.html?action=click&contentCollection= Economy&module=RelatedCoverage&region=Marginalia &pgtype=article

The Cambridge handbook of psychology and economic behaviour (2008). Cambridge University Press.

Suhonen, N. (2007). Normative and descriptive theories of decision making under risk: A short review. Keskustelualoitteita, 49, 1-22.

Grant, B.D. (2016). Individual differences in stress and coping: Testing a model of decisional control (Thesis). Electronic thesis and dissertation repository, 4206.

Stanovich, K.E. & West R.F. (1998). Individual differences in framing and conjunction effects. Thinking and reasoning, (4), 4, 289-317.

Kahneman, D., & Tversky, A. (1981). The framing of decisions and the psychology of choice. Science, 211 (4481), 453-458.

Канеман, Д., Тверски, А. (2003). Рациональный выбор, ценности и фреймы. Психологический журнал, (24), 4, 31-42.

Sloman, S.A. (1996). The empirical case for two systems of reasoning. Psychological Bulletin, 119, 3-22.

Айнхорн, Х.Дж. (2005). Получение знаний из опыта и условно-оптимальных правил при принятии решения. Канеман Д. Словик П. Тверски А. Принятие решений в неопределенности: Правила и предубеждения. Харьков: Гуманитарный Центр, 308-326.

Козелецкий, Ю. (1979). Психологическая теория решений. Москва: Прогресс.

Корнилова, Т.В., & Керимова, С.Г. (2018). Особенности личностных предпосылок принятия решений (на материале фрейминг-эффекта) у врачей и преподавателей. Психология. Журнал Высшей школы экономики, (15), 1, 22-38.

Корнилова, Т.В. (2013). Мельбурнский опросник принятия решений: русскоязычная адаптация. Психологические исследования, 6 (31), 4. http://psystudy.ru

Корнилова, Т.В. (2003). Психология риска и принятия решения. Москва: Аспект Пресс.

Корнилова, Т.В., Чумакова, М.А., Корнилов, С.А., & Новикова, М.А. (2010) Психология неопределенности: Единство интеллектуально-личностного потенциала человека. Москва: Смысл.

Санников, А.И. (2016). Психология принятия жизненных решений личностью (Докт. дис.). Одесса.

Zaidah, Z. (2007). The Case Study as a research method. Journal Kemanusiaan, 9. 1-6.

Gustafsson, J. (2017). Single case studies vs. multiple case studies: a comparative study (Thesis). Halmstad, Sweden: Halmstad University.

Корнилова, Т.В., & Чумакова, М.А. (2014). Шкалы толерантности и интолерантности к неопределенности в модификации опросника С. Баднера. Экспериментальная психология, (7), 1, 92-110.

Корнилова, Т.В., & Корнилов, С.А. (2013). Интуиция, интеллект, личностные свойства (результаты апробации шкал опросника С. Эпстайна). Психологические исследования, (28), 6. 5. http:// psystudy.ru

Карпов, А.В. (2003). Рефлексивность как психическое свойство и методика ее диагностики. Психологический журнал, (24), 5, 45-57.

Шварцер, Р., Ерусалем, М., & Ромек, В. (1996). Русская версия шкалы общей самоэффективности Р. Шварцера и М. Ерусалема. Иностранная психология, 7, 71-77.

Люсин, Д.В. (2006). Новая методика для измерения эмоционального интеллекта: опросник ЭмИн. Психологическая диагностика, 4. 3-22.

Scott, S.G., & Bruce, R.A. (1995). Decision-making style: The development and assessment of a new measure. Educational and Psychological Measurement, (55), 5, 818-831.

Bouckenooghe, D., Vanderheyden, K., Mestdagh, S., & van Laethem, S. (2007). Cognitive motivation correlate of coping style in decisional conflict. The Journal of Psychology, (6), 141, 605-625.

Frisch, D. (1993). Reasons for framing effects. Organizational Behavior and Human Decision Processes, 54, 399-429.

Tombu, M. & Mandel, D.R. (2015). When does framing influence preferences, risk perceptions, and risk attitudes? The explicated valence account. Journal of Behavioral Decision Making, (28), 5, 464-476.

Корнилова, Т.В., Павлова, Е.М., Красавцева, Ю.В., & Разваляева, А.Ю. (2017). Связь фрейминг-эффекта с индивидуальными различиями у студентов-медиков и студентов-психологов. Национальный психологический журнал, (28), 4, 17-29. doi: 10.11621/npj.2017.0402.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.02.115

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)