Феномен потоку свідомості в українській літературі та його психоаналітична реконструкція

Юрій Кузнецов

Анотація


Методологічне дослідження присвячене висвітленню форм, методів і засобів пізнавальної реконструкції потоку свідомості літературних героїв у творчості письменників “нової генерації” (Іван Франко). Мовиться про художній талант Михайла Коцюбинського (1864–1913) та низку його знаменитих творів (“Цвіт яблуні”, “Intermezzo”, “Лялечка”), просякнутих витонченим психологізмом, особливою екзистенцією душевних переживань героїв в актуалізаційних переливах кількох потоків їхньої притомності – свідомості, підсвідомості, надсвідомості. Вперше показано, що у змалюванні повсякдення героїв саме цей видатний український письменник досягнув рівня глибинно-психологічного пізнання, чого не було в літературі ХІХ ст. Зокрема, вивершуючи душевно-естетичну добротність творів, йому вдалося зобразити всю структурно-динамічну палітру життя психічного, яка тогочасною наукою схарактеризована, як топіка психічного світу людини. У результаті проведеного дослідження виявлено багато спільного у художній творчості М. Коцюбинського і науково-природничому пізнанні З. Фройда, які позитивно корелюють між собою, хоча вони не зналися між собою і не були знайомі із творами один одного. Якщо другий лікував психічні розлади і травми підсвідомості методом вільних асоціацій, при цьому розкодовуючи приховану дію психічних механізмів (витіснення, проекції, заміщення, раціоналізації та ін.), то перший змальовував перебіг психічних процесів підсвідомості художніми прийомами, передусім такими як підтекст, повтор, метафора, проспекція і ретроспекція. Тому закономірно, що твори Михайла Коцюбинського є вершинними не тільки для української, а й світової літератури. Ніхто не зміг перетворити твір-пейзаж на “мову” людської душі з її кризовими і драматичними станами. Психоаналітична інтерпретація дає змогу перекласти символи квітів, природи на мову психічних бурь, травм та одужання. Крім того, в науковий обіг введено нове поняття – “художній психоаналіз”, за аналогію до вже існуючого – “художній психологізм”. Останній позначає явище, коли письменник зображує глибинні процеси в душі героя, аж до підсвідомості. Доведено, що українські письменники “нової генерації”, як і європейські митці, досягали саме таких глибин. До прикладу Коцюбинський робив художні відкриття, які почасти випереджували сміливі гіпотези З. Фройда.


Ключові слова


потік свідомості; психоаналіз; інстанції особистості; психоаналітична реконструкція; психоаналітична деталь

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Дадун Р. Фрейд. Москва : Изд. АО “Х.Г.С.”, 1994. 512 с.

Браун Дж. Психология Фрейда и постфрейдисты. Москва : “Рефл-бук”; Киев : “Ваклер”,1997. 304 с.

Вертель А.В. “Языковое сознание” в психоанализе Ж. Лакана и дебиологизация фрейдизма. Філософія науки: традиції та інновації. 2014. №2 (10). С. 82–89.

Гальперин И.Р. Текст как объект лингвистического исследования. Москва : ЛЕНАНД, 2017. 138 с.

Джонс Э. Жизнь и творения Зигмунда Фрейда. Москва : “Гуманитарий” АГИ, 1996. 448 с.

Зборовська Н.В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури : монографія. Київ : Академвидав, 2006. 504 с.

Коцюбинський М. Твори : В 7-ми томах. Київ : Наукова думка, 1973–1976. Том І. С. 212.

Кузнєцов Ю. Зиґмунд Фройд : народження нової філософії. Психологія і суспільство. 2016. №4. С. 6–16.

Кузнецов Ю. Психоаналіз як метод дослідження літератури (прикладний аспект). Психологія і суспільство. 2014. № 4. С. 104–113.

Кузнецов Ю. Феномен художньої деталі : методологічні виміри пізнання. Психологія і суспільство. 2017. №3. С. 7–29.

Куп’янський Й.Я. Літопис життя і творчості Михайла Коцюбинського. Київ : Наукова думка, 1965. 587 с.

Лапланш Ж., Понталис Ж.Б. Словарь по психоанализу. Москва : Высшая школа, 1996. С. 485–490.

Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. 2-е изд., измен. и доп. Москва : Прогресс, 1992. 416 с.

Стоун И. Страсти ума или жизнь Фрейда. Москва : Мысль, 1999. 752 с.

Фурман А.В. Метатеоретична мозаїка життя свідомості. Психологія і суспільство. 2018. №3–4. С. 13–50.

Фурман А.В. Свідомість як рамкова умова пізнання і методологування. Психологія і суспільство. 2017. №4. С. 16–38.

Ernest J. The Life and Work of Sigmund Freud. London : Penguin Books,1974. 670 p.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.02.027

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)