Методологічні підходи до сутнісного пізнання толерантності у рамках психосоціального теоретизування

Анатолій Васильович Фурман, Ольга Шаюк

Анотація


Особливістю цього дослідження, як будь-якого свідомо здійснюваного за цілями, принципами, методами і процедурами методологічного пошуку, є детальне вивчення формоорганізованостей і засобів ефективного пізнання найскладніших, у нашому випадку психосоціальних, об’єктів із їх багатоманітними упредметненнями і розвитково відкритою буттєвістю. Безсумнівно, що до таких украй складних об’єктів пізнання-конструювання належить людська толерантність як онтопсихічна даність і водночас як психосоціальний феномен. У даному разі під дослідницьку оптику постнекласичного стилю раціонального теоретизування потрапляють методологічні підходи до сутнісного пізнання толерантності у форматі їх соціальних і психологічних спричинень, де основними інструментами професійного методологування слугують відповідні аналіз, рефлексія, розуміння, а також процедури смислосенсового узмістовлення толерантного збагачення повсякденного життєпотоку особистості в контексті її безперервної взаємодії з іншими. В результаті здійснення такої інтелектуальної роботи у рамках психосоціального напряму з’ясування феноменологічної картини толерантності теоретичне обґрунтування й логіко-змістове наповнення отримали п’ять методологічних підходів – соціогенетичний, конфліктологічний, ксенологічний, інформаційно-комунікативний та особистісний. Кожний із них становить певний інтерпретаційний інваріант гносеологічно виваженого розкодування значеннєво-смислової тканини толерантності як подієво розгорнутої психосоціальності, самоорганізується як важлива вітакультурна форма свідомісного оприсутнення спільного життя в глобалізованому соціумі й воднораз у діяльнісному вимірі суспільного повсякдення, утверджується як соціокультурна норма, характеризується терпимим ставленням до іншого, другого чи альтернативного і, як наслідок, оптимізує результати співробітництва і людського спілкування, а тому в реаліях сьогодення постає як рамкова умова унаявлення солідарних процесів, усталених і нових форм продуктивної комунікативної взаємодії. У персонологічному вимірі вона онтогенетично виникає як інтегральна риса-якість індивідуального світу особистості, котра визначає її активну позицію у взаємостосунках з людьми незалежно від їхньої культурної, соціальної та національної приналежності і виражається в гуманному прагненні досягти взаємного порозуміння та узгодження різних мотивів, установок, орієнтацій, не вдаючись до насильства, пригнічення людської гідності й натомість використовуючи наявні гуманітарні можливості – діалог, роз’яснення, співпрацю, взаємодопомогу.


Ключові слова


толерантність; ґенеза толерантності; професійне методологування; методологічні підходи

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни : монография. Москва, 1991. 300 с.

Алексина Т.А. Толерантность и эмпатия в контексте культуры. URL: http://web-lokal.rund.ru/web-lokal/uem/gumsoc/1/Html/Doc/Sympos2.doc.

Асмолов А.Г. Психология личности: Принципы общепсихологического анализа : учеб. пособие для высших учебных заведений. Москва, 2001. 416 с.

Асмолов А.Г. Толерантность: от утопии к реальности. На пути к толерантному сознанию. Под ред. А.Г. Асмолова. Москва, 2000. 256 с.

Бардиер Г.Л. Социальная психология толерантности : дис. … докт. психол. наук : 19.00.05. Санкт-Петербург, 2007. 345 с.

Бахтін М.М. До філософії вчинку. Психологія і суспільство. 2019. С. 5–43.

Будинайте Г.Л. Личностные ценности и личностные предпочтеия субъекта. Вопросы психологии. 1993. Т.14. № 5. С. 99–105.

Бурдье П. Структуры, Habitus, Практики. Новосибирск, 1995. 120 с.

Вітакультурна методологія : антологія. До 25-річчя наукової школи професора А.В. Фурмана : колективна монографія. Тернопіль: ТНЕУ, 2019. 980 с.

Дахин А. Об онтологии “насилия”. URL: http://www.politstudies.ru/forum/viewtopic.php?t=16

Декларація принципів толерантності. Шлях освіти. 1999. №2. С. 2–4.

Загальна соціологія : хрестоматія / концепція, упоряд., перекл. А.В. Фурман, В.С. Біскуп, О.С. Морщакова. Київ : Видавництво Ліра-К, 2019. 354 с.

Капустин Б.Г. Моральный выбор в политике. Москва, 2004. 107 с.

Лекторский В. А. О толерантности, плюрализме и критицизме. Вопросы философии. 1997. №11. С 46-54.

Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики : монография, 4-е издание. Москва, 1981. 584 с.

Леонтьев Д. А. Динамика смысловых процессов. Психологический журнал. 1997. Т. 18, №6. С. 13–27.

Лорсен Дж. К. Толерантная установка: прояснение концептуальных проблем. Толерантность : материалы летней школы молодых учёных “Россия – Запад: философские основания социокультурной толерантности”. Екатеринбург, 2001. С. 158–171.

Муфф Ш. К агонистической модели демократии. Логос. 2004. №2 (42). С. 180–197.

Мухина B.C. Возрастная психология. Феноменология развития : ученик для студ. высших учебных заведений, 10-е изд., перераб. и доп. Москва, 2006. 608 с.

Пітерс Дж. Д. Слова на вітер: історія ідеї комунікації. Київ, 2004. 302 с. Москва: Феникс, Междунар. фонд “Культурная инициатива”, 1992. 448 с.

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Том 1. У полоні Платонових чарів. Київ: Основи, 1994. 444 с.

Рыбалка В.В. Теории личности в отечественной философии, психологии и педагогике : пособие. Житомир : Изд. ЖГУ им. И. Франко, 2015. 872 с.

Рюмшина Л.И. Ценностно-смысловой подход к общению : монографія. Ростов-на-Дону, 2004. 176 с.

Семотюк О. Сучасний словник іншомовних слів. Київ, 2011. 688 с.

Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики : Словник. Житомир, 2014. 416 с.

Уолцер М. О терпимости. Харьков, 2003. 148 с.

Фурман А.А. Психологічні засади пізнання смисложиттєвої сфери особистості : автореф. дис… доктора психол. наук : 19.00.01. Одеса, 2019. 39 с.

Фурман А.А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. 508 с.

Фурман А.А., Фурман А.В. Вчинкова буттєвість особистості : від концепту до метатеорії (частина перша). Психологія і суспільство. 2018. №1-2. С. 5–26.

Фурман А.В. Ґенеза толерантності та перспективи українотворення (комплексний проект). Психологія і суспільство. 2013. № 1. С. 6–20.

Фурман А.В. Ідея і зміст професійного методологування : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2016. 378 с.

Фурман А.В. Метатеоретична мозаїка життя свідомості. Психологія і суспільство. 2018. №3-4. С. 13–50.

Фурман А.В., Шаюк О.Я. Толерантність як предмет онтофеноменологічного дискурсу. Психологія і суспільство. 2015. № 3. С. 31–61.

Фурман А.В., Шаюк О. Я. Методологічні підходи до сутнісного пізнання толерантності у форматі гносеолого-ноуменологічного напряму філософування. Вітакультурний млин. Модуль 20. 2018. С. 20–45.

Фурман О.Є. Я-концепція як предмет багатоаспектного теоретизування. Психологія і суспільство. 2018. №1-2. С. 38–67.

Шаюк О. Я. Особливості психологічної структури толерантності майбутніх економістів. Психологія і суспільство. 2011. № 3. С. 28–65.

Шаюк О.Я. Психологічні особливості формування професійної толерантності у майбутніх економістів : автореф. дис… канд. психол. наук : 19.00.07. Хмельницький, 2012. 16 с.

Шаюк О. Вітакультурні обрії сутнісного пізнання толерантності. Психологія і суспільство. 2017. №1. С. 73–78.

Якимова Е.В. Теория социальных представлений в социальной психологии: дискуссии 80-х 90-х годов: Научно-аналитический обзор. Москва, 1996. 115 с.

Якимова Е.В. Социальное конструирование реальности: социально-психологические подходы: научно-аналитический обзор / РАН ИНИОН отд. социологии и соц. психологии. Москва, 1999. 180 с.

Ayers W., Ayers R. Zero tolerance: resisting the drive for punishment in our school. The New Press, 2001. 263 p.

Ballast D.K. Handbook of construction tolerance. Willey, 2007.384 p.

Boswell J., Jordan M.D. Christianity, social tolerance, and homosexuality: gay people in Western Europe from the beginning of the

Christian era to the fourteenth century. University of Chicago Press. 2015. 456 p.

Bullard S. Teaching tolerance: racing open-minded, empathetic children. Main Street Books, 2007. 256 p.

Carson D.A. The intolerance of tolerance. Eerdmans, 2013. 196 p.

Cherrington, К. M. Changes in attitude as a result of lecture and reading similar. J. soc. Psychol. 1933. №4. P. 479–487.

Emeritus Р., Taylor H. Truth and tolerance: Christian belief and world religions. Ignatius Press, 2004. 284 p.

Harries S., Nawaz M., Harries S. Media. Islam and the future of tolerance: a dialogue. Sam Harries Media, 2015.

Hostetler В., McDowell J.D. The new tolerance: how a cultural movement threatens to destroy you, your faith and, your children. Tyndale House Publishers, Inc., 2008. 256 p.

Khayati E. Educational damages: educational impacts on woman’s tolerance of gendered violence. Independently Published, 2014.

Lacorne D. The limits of tolerance: enlightenment values and religious fanaticism (religion, culture, and public life). Columbia University Press, 2019. 296 p.

McCabe V., McCabe J. Tolerance and other essays: or a treatise on tolerance and other essays. CreateSpace Independent Publishing Platform, 2017. 111 p.

Milo D.S. Good enough: the tolerance for mediocrity in nature and society. Harward University Press, 2019. 320 p.

Paul D.E. From tolerance to equality: how elites brought America to same sex marriage. Baylor University Press, 2019. 256 p.

Pilgrim D. Understanding Jim Crow: using racist memorabilia to teach tolerance and promote social justice. P M Press, 2015. 208 p.

Walterce S.D. The tolerance trap: how God, genes, and good intentions are sabotaging gay equality (intersections). NYU Press, 2001. 263 p.




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.02.005

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)