Dimensions of improvement: The physical health of people with mental illness

Dennis Relojo

Анотація


The article analyzes a recent meta-analysis of mortality in mental illness, which has concluded that mental health conditions constitute a population attributable risk (PAR) of 14.3% and are, therefore, responsible for more than 8 million annual deaths worldwide, ahead of ischaemic heart disease, stroke, chronic obstructive pulmonary disease (CORP) and HIV/AIDS. It is proved that this huge death rate is partially attributable to an increased likelihood of people with a mental illness developing physical health problems. This is particularly the case in cardiovascular disease (CVD), by far the largest contributor to worldwide disease-related mortality, where diagnosis is as much as two and a half times more likely for people with major depressive disorder or schizophrenia, and may yet be even higher for people with bipolar disorder. It is clear that international governments and social services need to take heed of this looming public health crisis and implement new strategies and services capable of breaking the cycle and preventing early deaths. However, the global health budget is not unlimited and therefore it is crucial that the strategies prioritised are taken forward, and are efficient, evidence-based, and flexible enough to draw significant outcomes from a variety of contexts. The only way these three criteria can be satisfied, is through a concrete understanding of the causes of reduced physical health in people with mental illness. Mental health and physical health are so interlinked, maybe it is unhelpful to think of them as two separate entities and just focus on promoting health in general. The reintegration of psychiatric care and general somatic services, with an ultimate goal of providing optimal services to this vulnerable patient population, seems to represent one of the most important challenges for psychiatric care today.  Integrated treatment programmes in which medical providers are supported to treat common mental health problems offer a chance to treat ‘the whole patient’, an approach that is more patient-centred and often more effective than an approach in which mental health, acute and chronic physical health, reproductive health, and chronic pain problems are each addressed in a different ‘silo’

У статті аналізуються результати нещодавно здійсненого метааналізу смертності серед пацієнтів із психічними захворюваннями, який показує, що стан психічного здоров’я утримує 14,3% ризику, а отже відповідає за понад 8 млн. щорічних випадків смерті в усьому світі, що перевершує випадки ішемічної хвороби серця, інсульту, хронічного обструктивного захворювання легенів та ВІЛ / СНІД. Доведено, що цей величезний рівень смертності частково зумовлений підвищеною ймовірністю того, що люди із психічними захворюваннями самі створюють проблеми для власного фізичного здоров’я. Особливо це стосується серцево-судинних захворювань, що на сьогоднішній день є найбільшим джерелом смертності у світі, пов’язаної з хворобами, де діагностика депресивного розладу або шизофренії зустрічається в два з половиною рази частіше та може бути ще вищою у людей з біполярним розладом. У дослідженні аргументована виняткова роль міжнародних урядів та соціальних служб, яким слід прислухатися до цієї гострої кризи здоров’я громадян та впроваджувати нові стратегії і послуги, здатні подолати вказаний руйнівний цикл і запобігати раннім смертям. Однак глобальний бюджет на охорону здоров’я є обмеженим, і тому важливо, щоб стратегії, на які поширюються пріоритети, були б усе ж таки впроваджені та ефективні, засновані на безсумнівних доказах і достатньо гнучкі, щоб залучити значні надходження з різних контекстів соціально-економічного життя. Єдиний спосіб задовольнити ці критерії – конкретне розуміння причин зниження фізичного здоров’я людей із психічними захворюваннями. Психічне та фізичне здоров’я – це настільки взаємопов’язані складники, що небажано думати про них як про два окремі суб’єкти, а потрібно зосереджуватись на підвищенні здоров’я окремої людини в цілому. Реінтеграція психіатричної допомоги та діяльності загальносоматичних служб з метою надання оптимальних послуг для цієї вразливої категорії населення (пацієнтів), здається, є однією з найважливіших проблем психіатричної допомоги сьогодення. Запропоновані інтегровані програми лікування, за допомогою яких медичні заклади підтримують здолання спільних проблем психічного здоров’я, дають шанс зреалізовувати комплексний підхід до здоров’я пацієнта, який орієнтований на його особистість і часто більш ефективний, ніж диференційований підхід, коли психічне, фізичне і репродуктивне здоров’я та хронічні проблеми з болем вирішуються в різних контекстах життєдіяльності людського організму без ефективного спілкування між представниками різних медичних закладів.


Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Campayo A., Gуmez-Biel, C. H., & Lobo, A. (2011). Diabetes and depression. Current Psychiatry Reports, 13 (1), 26–30. https://doi.org/10.1007/s11920-010-0165-z

Ciesla J. A., & Roberts, J. E. (2001). Meta-analysis of the relationship between HIV infection and risk for depressive disorders. American Journal of Psychiatry, 158(5), 725–730. ttps://doi.org/10.1176/appi.ajp.158.5.725

Corrigan P. W., Markowitz F. E., & Watson A. C. (2004). Structural levels of mental illness stigma and discrimination. Schizophrenia Bulletin, 30(3), 481–491. ttps://doi.org/10.1093/oxfordjournals.schbul.a007096

Crump C., Sundquist K., Winkleby M. A., & Sundquist J. (2013). Comorbidities and mortality in bipolar disorder : A Swedish national cohort study. JAMA Psychiatry, 70(9), 931–939. https://doi.org/10.1001zjamapsychiatry.2013.1394

Curkendall S. M., Mo J., Glasser D. B., Rose S. M., & Jones J. K. (2004). Cardiovascular disease in patients with schizophrenia in Saskatchewan, Canada. The Journal of Clinical Psychiatry, 65(5), 715–720. https://doi.org/10.4088/jcp.v65n0519

Dani J. A., & Harris R. A. (2005). Nicotine addiction and comorbidity with alcohol abuse and mental illness. Nature Neuroscience, 8(11), 1465–1470. https://doi.org/10.1038/nn1580

De Hert, M., Cohen D., Bobes J., Cetkovich Bakmas, M, Leucht S., Ndetei D.M.,… & Gautam S. (2011). Physical illness in patients with severe mental disorders. II. Barriers to care, monitoring and treatment guidelines, plus recommendations at the system and individual level. World Psychiatry, 10(2), 138–151. https://doi.org/10.1002/j.2051-5545.2011.tb00036.x

Drew N., Funk, M., Tang S., Lamichhane J., Chбvez E., Katontoka S., & Saraceno B. (2011). Human rights violations of people with mental and psychosocial disabilities : an unresolved global crisis. The Lancet, 378(9803), 1664–1675. https://doi.org/10.1016/s0140-6736(11)61458-x

Frasure-Smith N., & Lespйrance F. (2010). Depression and cardiac risk : present status and future directions. Heart (96)3, 173–176. https://doi.org/10.1136/hrt.2009.186957

Golden J., O’Dwyer A. M., & Conroy R. M. (2005). Depression and anxiety in patients with hepatitis C : prevalence, detection rates and risk factors. General Hospital Psychiatry, 27(6), 431–438. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2005.06.006

Goodwin R. D., Jacobi F., & Thefeld, W. (2003). Mental disorders and asthma in the community. Archives of General Psychiatry, 60(11), 1125–1130. https://doi.org/10.1001/archpsyc.60.11.1125

Goldstein B. I., Fagiolini A., Houck P., Kupfer D. J. (2009). Cardiovascular disease and hypertension among adults with bipolar I disorder in the United States. Bipolar Disorders, 11(6), 657–662. https://doi.org/10.1111/j.1399-5618.2009.00735.x

Grippo A. J., Johnson A. K. (2002). Biological mechanisms in the relationship between depression and heart disease. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 26(8), 941–962. h https://doi.org/10.1016/s0149-7634(03)00003-4

Hackett M. L., Yapa C., Parag V., Anderson C. S. (2005). Frequency of depression after stroke. Stroke, 36(6), 1330–1340. https://doi.org/10.1161/01.str.0000165928.19135.35

Hennekens C. H., Hennekens A. R., Hollar D., Casey D. E. (2005). Schizophrenia and increased risks of cardiovascular disease. American Heart Journal, 150(6), 1115–1121. https://doi.org10.1016j.ahj.2005.02.007

Himelhoch S., Lehman A., Kreyenbuhl J., Daumit G., Brown C., Dixon L. (2004). Prevalence of chronic obstructive pulmonary disease among those with serious mental illness. American Journal of Psychiatry, 161(12), 2317–2319. https://doi.org/10.1176/appi.ajp.161.12.2317

Hodgson R., Wildgust H. J., Bushe C. J. (2010). Cancer and schizophrenia : is there a paradox Journal of Psychopharmacology, 24(4_suppl), 51–60. https://doi.org/10.1177/1359786810385489

Holsboer F. (2001). Stress, hypercortisolism and corticosteroid receptors in depression : implicatons for therapy. Journal of Affective Disorders, 62(1), 77–91. https://doi.org/10.1016/s0165-0327(00)00352-9

Hughes E., Bassi S., Gilbody S., Bland M., Martin F. (2016). Prevalence of HIV, hepatitis B, and hepatitis C in people with severe mental illness : a systematic review and meta-analysis. The Lancet Psychiatry, 3(1), 40–48. https://doi.org/10.1016/s2215-0366(15)00357-0

Joukamaa M., Helivaara M., Knekt P., Aromaa A., Raitasalo R., Lehtinen V. (2001). Mental disorders and cause-specific mortality. The British Journal of Psychiatry, 179(6), 498–502. https://doi.org/10.1192/bjp.179.6.498

Kastrup M. C., Ramos A. B. (2007). Global mental health. Danish Medical Bulletin, 54(1), 42–43. https://doi.org/10.1002/9780470746738.ch22

Kolappa K., Henderson D. C., Kishore S. P. (2013). No physical health without mental health : lessons unlearned? Bulletin of the World Health Organization, 91(1), 3–3a. https://doi.org/10.2471/blt.12.115063

Kovacs A. H., Saidi A. S., Kuhl E. A., Sears S. F., Silversides C., Harrison J. L., ... & Nolan R. P. (2009). Depression and anxiety in adult congenital heart disease : predictors and prevalence. International Journal of Cardiology, 137(2), 158–164. https://doi.org/10.1016/j.ijcard.2008.06.042

Lawrence D., Hancock K. J., & Kisely S. (2013). The gap in life expectancy from preventable physical illness in psychiatric patients in Western Australia : retrospective analysis of population based registers. British Medical Journal, 346, f2539. https://doi.org/10.1136/bmj.f2539

Livermore N., Sharpe L., & McKenzie D. (2010). Prevention of panic attacks and panic disorder in COPD. European Respiratory Journal, 35(3), 557–563. ttps://doi.org/10.1183/09031936.00060309

Miller A. H., Maletic V., & Raison C. L. (2009). Inflammation and its discontents : the role of cytokines in the pathophysiology of major depression. Biological Psychiatry, 65(9), 732–741. https://doi.org/10.1016/j.biopsych.2008.11.029

Moran P., Stewart R., Brugha T., Bebbington P., Bhugra D., Jenkins R., & Coid J. W. (2007). Personality disorder and cardiovascular disease : results from a national household survey. The Journal of Clinical Psychiatry, 68(1), 69–74. https://doi.org/10.4088/jcp.v68n0109

Menezes P. R., & Mann A. H. (1996). Mortality among patients with non-affective functional psychoses in a metropolitan area of south-eastern Brazil. Revista de Saude Publica, 30(4), 304–309. https://doi.org/10.1590/s0034-89101996000400003

Morris D. W., Budhwar N., Husain M., Wisniewski S. R., Kurian B. T., Luther J. F., ... & Trivedi M. H. (2012). Depression treatment in patients with general medical conditions : results from the CO-MED trial. The Annals of Family Medicine, 10(1), 23–33. https://doi.org/10.1370/afm.1316

Nemec P. B., Swarbrick M., & Legere L. (2015). Prejudice and discrimination from mental health service providers. Psychiatric Rehabilitation Journal, 38(2), 203–206. https://doi.org/10.1037/prj0000148

Pacher P., Kohegyi E., Kecskemeti V., & Furst S. (2001). Current trends in the development of new antidepressants. Current Medicinal Chemistry, 8(2), 89–100. tps://doi.org/10.2174/0929867013373796

Pinto-Coelho A. (2017). Mental health needs and access to mental health services in Portugal : Some optimism, some pessimism. Psychreg Journal of Psychology, 1(1), 64–74.

Raison C. L., & Miller A. H. (2003). Depression in cancer : new developments regarding diagnosis and treatment. Biological Psychiatry, 54(3), 283–294. https://doi.org/10.1016/s0006-3223(03)00413-x

Reiche E. M. V., Nunes S. O. V., & Morimoto H. K. (2004). Stress, depression, the immune system, and cancer. The Lancet Oncology, 5(10), 617–625. https://doi.org/10.1016/s1470-2045(04)01597-9

Relojo D. (2017). Blog psychology: Insights, benefits, and research agenda on blogs as a dynamic medium to promote the discipline of psychology and allied fields. Psychreg Journal of Psychology, 1(2), 70–75.

Relojo D., dela Rosa R., & Pilao S.J. (2016). Current developments in reading abilities through phonological processing skills and proficiency in a second language. i-manager’s Journal on Educational Psychology 10(2), 45–54

Relojo D. (2015, October 23). Building and promoting research partnership : interview with Scott Furtwengler [Blogpost]. Retrieved from https://web.archive.org/web/20160323085903/https://blog.piirus.com/2015/10/23/building-and-promoting-research-partnership-an-interview-with-scott-furtwengler/

Rimington L. D., Davies D. H., Lowe D., & Pearson M. G. (2001). Relationship between anxiety, depression, and morbidity in adult asthma patients. Thorax, 56(4), 266–271. ttps://doi.org/10.1136/thorax.56.4.266

Roest A. M., Martens E. J., de Jonge P., & Denollet J. (2010). Anxiety and risk of incident coronary heart disease : a meta-analysis. Journal of the American College of Cardiology, 56(1), 38–46. https://doi.org/10.1016/j.jacc.2010.03.034

Roshanaei-Moghaddam B., & Katon W. (2009). Premature mortality from general medical illnesses among persons with bipolar disorder: a review. Psychiatric Services, 60(2), 147–156. https://doi.org/10.1176/appi.ps.60.2.147

Roshanaei-Moghaddam B., Katon W. J., & Russo J. (2009). The longitudinal effects of depression on physical activity. General Hospital Psychiatry, 31(4), 306–315. https://doi.org/10.1016/j.genhosppsych.2009.04.002

Spiegel D., & Giese-Davis J. (2003). Depression and cancer : mechanisms and disease progression. Biological Psychiatry, 54(3), 269–282. https://doi.org/10.1016/s0006-3223(03)00566-3

Staufenbiel S. M., Penninx B. W., Spijker A. T., Elzinga B. M., & van Rossum E. F. (2013). Hair cortisol, stress exposure and mental health in humans : a systematic review. Psychoneuroendocrinology, 38(8), 1220–1235. https://doi.org/10.1016/j.psyneuen.2012.11.015

Szatkowski L., & McNeill A. (2013). The delivery of smoking cessation interventions to primary care patients with mental health problems. Addiction, 108(8), 1487–1494. ttps://doi.org/10.1111/add.12163

Tata L. J., West J., Smith C., Farrington P., Card T., Smeeth L., & Hubbard R. (2005). General population based study of the impact of tricyclic and selective serotonin reuptake inhibitor antidepressants on the risk of acute myocardial infarction. Heart, 91(4), 465–471. https://doi.org/10.1136/hrt.2004.037457

Taylor D. (2008). Antidepressant drugs and cardiovascular pathology : A clinical overview of effectiveness and safety. Acta Psychiatrica Scandinavica, 118(6), 434–442. https://doi.org10.1111j.1600-0447.2008.01260.x

Tran E., Rouillon F., Loze J. Y., Casadebaig F., Philippe A., Vitry F., & Limosin F. (2009). Cancer mortality in patients with schizophrenia. Cancer, 115(15), 3555–3562. ttps://doi.org/10.1002/cncr.24383

Van Der S.., Wilma M.A., Nieuwenhuijsen C., Van Den Berg Emons R. J., Bergen M. P., Hilberink S. R., Roebroeck M. E. (2012). Chronic pain fatigue and depressive symptoms in adults with spastic bilateral cerebral palsy. Developmental Medicine & Child Neurology, 54(9), 836–842. https://doi.org/10.1111/j.1469-8749.2012.04371.x

Walker E. R., Mc. Gee, R. E., Druss, B. G. (2015). Mortality in mental disorders and global disease burden implications : a systematic review and meta-analysis. JAMA Psychiatry, 72(4), 334–341. https://doi.org/10.1001/jamapsychiatry.2014.2502

Wang H., Naghavi M., Allen C., Barber R.M., Bhutta Z.A., Carter A., Coggeshall M. (2016). Global regional, and national life expectancy, all-cause mortality, and cause-specific mortality for 249 causes of death, 1980–2015 : a systematic analysis for the Global Burden of Disease Study 2015. The Lancet, 388(10053), 1459–1544.

Willner P., Muscat R., Papp M. (1992). Chronic mild stress-induced anhedonia : a realistic animal model of depression. Neuroscience & Biobehavioral Reviews, 16(4), 525–534. https://doi.org10.1016s0149-7634(05)80194-0

World Health Organization. [no date] Premature death among people with severe mental disorders. Retrieved from: http://www.who.intmental_health/management/info_sheet.pdf


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.